Не я один лишив тебе одну

Не  говори  зі  мною  про  війну.
Не  кайся  в  помсті,  бо  зведе  в  нікуди.  
Не  я  один  лишив  тебе  одну  –  
Нас  тисячі,  а,  може,  й  сотні  тисяч  буде.

Спираючись  багнетом  об  стіну,
Лиш  бачив  хату,  що  зайшлася  пла́чем.
Не  я  один  лишив  тебе  одну.
Хай  більш  ніхто,  та  Бог  завжди  все  бачить.

Перед  очима  змахував  ману,
Ворожих  яструбів  збиравши  в  просі.
Не  я  один  лишив  тебе  одну,
Та  смерті  і  цього  замало  досі.

Не  бийся  в  муках  і  не  клич  труну,
З  тобою  нам  вже  не  одна  дорога.
Не  я  один  лишив  тебе  одну,
Та  це  для  смерті  не  пересторога.

Завий  у  коси  ма́ківку  ясну,
Збери  всі  сили  і  збіга́й  од  повені.
Не  я  один  лишив  тебе  одну,
Та  ти  одна  у  серці  будеш  збо́ленім.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680235
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.07.2016
автор: Юлія Кириленко