Я кожен день вдягаю маску.
Міняю образи обличчя.
Я, то казкар,… малюю казку
Або, як цар… моє величчя.
Мої слова, то не байдужість
Коли і як,…ким буду я.
Кого побачать в мені друзі,
Та скаже що, моя земля.
Та все ж, за звичкою, як завжди,
Перебираю я личини.
Обличчя, вже забуте, «правди»
Забутий час та є причина.
Я бачу лжу, лиш маску долі,
Частіше шкіриться вона.
Лиш співчуття на злу неволю,
Немає в масці каяття.
Вона з пластмаси…та застигла
Одвічним виразом брехні.
Багато масок роздивитись
Воліли ми в забуті дні.
Та хто ж блукає поміж нас?
То може люди, що хворіють.
Є в масці якісний окрас
Та розкриватись не воліють.
Я кожен день вдягаю маску.
Міняю образи обличчя.
Я, то казкар,… малюю казку
Або, як цар… моє величчя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680192
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 26.07.2016
автор: Dema