За мотивами старовинної легенди
У красуню горду хлопець закохався,
День і ніч страждав, сильно побивався.
А вона мов скеля - міцна та холодна,
Ні, сказала різко, заміж я не згодна.
Ну хіба що зможеш виконать бажання,
Хай то буде доказ справжнього кохання.
Якщо серце матері мені подаруєш,
То весілля буде, гучно відсвяткуєш.
І побрів юнак голову похнюпив.
Вдома невеселий, брівоньки насупив.
Мати запитала. Сину що з тобою?
Ти чого це дружбу водиш із журбою?
Розказав їй правду - от така умова.
Лиш зітхнула мати не сказавши слова
І поклала серце сину прямо в руки,
Він же не помітив біль її та муки.
Мчить він до красуні з цінним подарунком,
Мріє ощасливить враз його цілунком...
Біг занадто швидко - впав, бо зачепився.
Серце запитало - сину, не забився?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680137
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 26.07.2016
автор: Ірин Ка