Ти знов мовчиш, мій побратим.
Думки твої блукають в ночі,
Та гіркота тривожить очі.
Знов сперечався… та не з тим.
Їм… все байдуже, брате мій!
Що там, на сході, лиш заграва,
Там світить Сонце та темрява
На душах позначає знак.
Тавро, що був. Тавро, що є.
Відзнака, почорнілі душі.
Та мусиш жити, та ще мусиш
Життя прожити,… лиш своє.
Воно твоє. Нехай болить,
Без болю розум не проснеться.
Та вірю, доля посміхнеться.
Коли сумління вже не спить.
Мій побратиме, не зникай.
Ще світить нам чумацький шлях,
Ще свічки тліють по церквах.
Ще є життя… ти не згоряй.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680097
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 25.07.2016
автор: Dema