Тобі із неба сонечко сміялося,
Тепер воно закуталось в журбу.
Сини твої в один кулак зібралися,
Щоби за тебе вести боротьбу.
Ти ж, змучена недолею і болями,
У обіймах гібридної війни,
Стікаєш кров’ю, але, ні, не зборена,
Страждаєш від Росії без вини.
Пісні твої примовкли над просторами,
Частіше дзвін церковний став дзвеніть,
І очі матерів, безсонням стомлені,
Ридають за загиблими в війні.
Вогнем і димом весь Донбас закутаний,
Руїни в душах праведних людей…
Коли ж розберемось, нарешті, з Путіним
І перемоги день новий гряде?
24.03.2014.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680087
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 25.07.2016
автор: Ганна Верес (Демиденко)