Жителі n-го поверху
Блищить до неба від землі,
будинок, що являє світ,
де на єдиному стеблі,
здіймає все до сонця цвіт.
Придбає кожен поверх свій,
прийшовши в світ із небуття,
піти життям до світлих мрій,
плекавши серцем почуття.
На поверху першому лиш сум
що лине відлуннями від дум
на другому щось живе одне
бо добре колись, колись і зле.
На третьому мрії розцвітуть,
до втілення віти розплетуть,
на n-му поверху дива,
душа доброти завжди жива.
Одні займають поверх свій,
повільно гаснуть до зими,
а хтось дає кордонам бій,
в житті не знаючи стіни.
В усіх світогляд - тільки "я",
який маскується під "ми",
та це історія не вся,
її доповненням є ти.
На поверху першому лиш сум
що лине відлуннями від дум
на другому щось живе одне
бо добре колись, колись і зле,
на третьому мрії розцвітуть,
до втілення віти розплетуть,
домівка де буде вже твоя,
покаже лиш вибору зоря.
Віктор Цвіт 26.06.16
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679937
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 25.07.2016
автор: Віктор Цвіт