Інколи Всесвіт звужується до простору однієї кімнати...
І завтрашній день вибудовує плани на рік уперед...
І так несказанно кортить кардинально новОю стати!
Вимкнути всіх! На хвилинку! Хоча б чверть!
Очі заплющити у цілковитій тиші...
Руки підняти високо до небес!
Господи, це дається взнаки твій вишкіл -
Сотні десятків глибинних сердечних мес!
Що там за розкладом? Глянь-но у свій нотатник!
Ще повоюємо?! Струсимо з люду пил?
Час не чекає, він хижий, немов стерв'ятник
Час невблаганний до тих, кому бракне крил...
Твердо стоятиму, словом карбуючи тишу! Знай!
Не зійдЕ зі шляху відчайдушний поет-піліґрим.
Не лишай лиш, благаю, в мені спорожнілу нішу!
Не примушуй до прощ в зледенілому царстві зим...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679929
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 24.07.2016
автор: Інга Хухра