Памяті Сонцеслава,
остання робота, якого: загибель двоглавого Орла від українського Сокола.
Професор НАУ. Митець. Науковий працівник.Український волхв.
Нема війни васал чужинський,
Гугнявить нехристь, як молитву знов.
Чергова жертва - Віктор Крижанівський.
Немає й дня… щоб хтось не відійшов.
Земляк , художник, знаменитість,
Який життя жертовно положив.
В краю повстанськім на Волині виріс,
Майбуття ради для Вкраїни жив.
Професор, доктор, волхв і академік,
Що ніс кресало світлу і вогню.
Від праху пращурів замріяний ендемік
Уже почив… у Божому саду.
Здається наші жертви ритуальні,
Вже Лимич, Штонда Павло Шеремет.
Нас зачищають виродки безжальні,
Глибинно бачу друзі, як поет.
Щоб не могли ми думати і жити,
Нитки сурові з нас паскуди в’ють.
Та неможливо нас усіх убити.
Бо всю Украйну гади не уб’ють.
І не помруть ідеї й поривання
Вони ж лишили… крапельки крові.
А ми подовжим їхні сподівання,
Зелом зростуть у вицвілій траві.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679914
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 24.07.2016
автор: Дід Миколай