Коли був впевнений що це депресія
Я пив вино без льоду і трави
Й знаходив смак в прогресії
Змагання розуму і брудної сльози.
Тоді я мав такі думкі:
Поверх душі що тьмяне від облуди
І терпне тільки бачить сон
Знаходиться тягуча насолода
Що не потрібен долі унісон
Що можна все життя одному
Побити посуд і спалить мости
Й не бачачи кінцевої мети - дійти
І стати на шляху самому
Бо ж так і жив тікаючи щораз
Коли хтось прагнув напоказ
Поставити життя на огляд
Щей під копірку в лютий час!
І відчуваючи в думках пролом
І бачив я що у цей раз
Не обійтися легким пійлом
Я обирав сигару віскі й джаз...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679897
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.07.2016
автор: Андрій Толіч