(Слова- Тетяна Прозорова(Одинцова), музика та виконання -Тетяна Мирошниченко)
Тут відео:
https://www.youtube.com/watch?v=PYkz0k9dCSs&feature=youtu.be
Коли здається, що душа згоріла,
І попелом посипані вірші,
Маленький фенікс розпрямляє крила -
Гаряча пташка щирої душі .
Пр.
Ні втоми, ані зради птах не знає,
Хоча летять в розлуці ночі й дні.
Він лиш чекає, над усе чекає,
Про порятунок молить вдалині!
2
Не раз цей вогник в бурі й заметілі
До самого серденька зігрівав ...
Коли ж лиха година налетіла,
Крилом тебе від кулі закривав!
Пр.
Він оживає в подихові кожнім
В щасливі дні і дні наші сумні,
Тому воно таке непереможне,
Кохання, що народжене в війні!
3
В нас не було кортежів в диво-квітах,
Серед війни знайшлись ми навіки .
Колись розкажуть онучатам діти
Про наші Богом дані рушники!
Пр.
І відступає ворог,тихне зброя,
З новим світанком зникне і пітьма.
Кохання, що зросло на полі бою,
Крилом маленький фенікс обійма.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679884
Рубрика: Авторська пісня
дата надходження 24.07.2016
автор: TatyanaMir