Моя земля - барвистий килим:
Мрійливо - тихі спориші,
І гарбузи широким листям
Люблять купатися в росі.
Поля красуються колоссям:
Жито, пшениця і овес,
І гречка, кукурудза, й просо,-
Рід зернових зібравсь увесь.
Поміж колоссями ромашки
Голівки витягли свої,
Моргають звабливо волошки,
Черпають лагідність землі.
Вдягли крислаті капелюхи
Соняхи хвацько - молоді,
І розляглись, як розвалюхи,
Дині жовтаво - золоті.
А кабачки і огірочки
Шукають затишку в тіні,
Як гарбузові сини й дочки,-
Світло - зелені, чарівні.
Ген посміхаються васильки,
Зоріють тихі чебреці,
Радіють сонечку дзвіночки,
Чемно вклоняються землі.
Як по команді стоять струнко,
Гожі майори - молодці.
Чекають айстри поцілунків,
Неначе вмиті в молоці.
Меліса розгорнула крила,
Грайливо в"ється диво-хміль,
Гвоздики розстелили килим,
Чекають бархатці весіль.
І мальви лагідно - пригожі,
Троянд медовії уста,
Диво - жоржини на сторожі,-
Це літа радісна пора.
Моя земля - барвистий килим,
Я на цім килимі живу.
Було і є, і буде милим,
Усе, що є...Я все люблю!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679867
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 24.07.2016
автор: геометрія