Ці очі у призмі холодних інстанцій,
і губ твоїх терпкий полин.
Із долею спільно кружляю у танці,
а ти в мене тільки один.
А ти в мене єдин,
ю онлі,
а соло.
І губ твоїх липовий мед.
Буває, що кажеш ти зовсім не слово,
а думку мою наперед.
Буває, що квітну,
буває, що гину
В обіймах, в долонях твоїх.
Я й щастя б лишила свого половину,
аби тільки чути твій сміх.
І жити (не)стримно
(не)стрепно
і якось
безглуздо без тебе.
Хоча...
Аби лиш ховатись у спокій і святість
вже рідного твого плеча.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679859
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.07.2016
автор: Івга Лис