Вогонь часу

Вилити  думки  словами,
вилити,  спочити…
Серце  твоє  на  папері
не  всім  зрозуміти
А  душа  ніяк  не  змовчить,
все  кричить,  волає
і  рівненько  на  папері
себе  викладає…
Та  даремно…  чи  почують…
і  чи  те  потрібно?..
Минають  дні,  минають  ночі,
а  мені  все  рівно…
Вже  не  та  я.  Я  вже  інша,
попелом  минуле…
Не  згоріти  б  в  вогні  часу…
Не  згоріти  б  в  сує…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=67975
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 08.04.2008
автор: М. Вольная