І знов ці спогади...Навіщо і чому?
Я думаю:"Навіщо так любити?".
І знов рядки...Навіщо і кому?
Та я пишу-мені так легше жити.
Я випиваю ту отруту кожен день,
Її не хочу пити,але мушу,
А люди ще й на рану сиплють сіль
Й без дозволу вриваються у душу.
А ти натхненний,з безліччю думок
Йдеш вперто до вершин своєї мрії.
Я вболіваю за кожнісінький твій крок,
Бо я люблю і завжди в тебе вірю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679718
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.07.2016
автор: Ana