Чекаєм сонця на весні…

Чекаєм  сонця  навесні,  
Але  програли  в  цій  війні,  
Здались  без  бою,  у  пітьмі  
Пов‘яз  наш  розум,  всі  німі.  
Ідем  в  полон  як  на  парад,  
Кайдани  спішимо  вдягать  
Немов  браслети  золоті...  
Цілуєм  постаті  "святі".  
Просніться,  люди!  Годі  спать!  
Прийшла  пора  кайдани  рвать!  
Невже  не  бачите,  що  ми  
Здались  без  бою,  без  війни?!  
Промили  мозок  через  ЗМІ:  
Себе  уб‘ємо  ми  самі.  
Вони  ж  порадуються  всі,  
Що  більше  місця  на  землі!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679687
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 23.07.2016
автор: Сафіна