Мене батьки навчили вибачатись,
Якщо зробила щось не те й не так.
Терпимості можливо в мене брак,
Та вихованість все-таки на чатах.
Могла колись підставити щоку,
Відверте хамство тихо проковтнути...
Іду життям тепер я більш розкуто,
Мене не всі сприймають ще таку.
Убивцям і нелюдяним катам
Довіку не навчуся я прощати,
Бо смерть вони несуть комусь до хати,
А потім нагло хазяйнують там.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679653
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 23.07.2016
автор: Патара