́Бачу сонях у полі сміється,
Загляда все до сонечка вверх,
Він моргає,ласкає і в*ється,
Бо росте і зростає у верх...
Сонях гордо, до сонця говорить,
"Я до тебе ,от бачиш,росту,
Бо без слави,я знаю, напевно,
Я не житиму-просто умру".
Сонях з сонечком так говорили,
Все цвіло,і росло ген у верх...
Сонце гріло й тепла не жаліло,
Ну а сонях дозрів...і кінець...
P.S .
Отак всі ми ,в житті виростаєм,
І ростемо,і пнемось у верх,
Сонце світить і всіх зігріває,
Правда в тому-один в нас кінець...
22.07.2016 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679491
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.07.2016
автор: oskar