Малюнки дітей в руках я тримаю,
Вдивляюсь, всміхаюсь і думку гадаю,
Малюнки, малюнки, а слів тут нема!
Малеча не знає писемні слова.
Мовлення добре, розумію я зміст,
Час на папері фіксувати цей хист.
Дивлячись книги, фільм прогляда,
Діти чують різні слова.
Ось вже папір, олівець у руці,
Жінка з’явилась тут в білині.
«Як її звати?» запитую я,
Дитина виводить «мама» моя!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679329
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.07.2016
автор: Бузок Георгій Олександрович