На природі ще зелена одежина, де-не-де липнева фарба золота, привела до озера стежина, пересохли трішечки вуста. До води підходжу я поближче, заскучав,не був тут майже рік, поруч невеличке попелище, слід залишив по собі пікнік. Жабенята квакають в дуеті, окунець крутивсь біля стопи, плямкали губами в очереті, напівсонні здоровенні коропи! Лебідь розганяється по плесу, підіймають в небо два крила, не забути озера адресу, стежка як в дитинство привела.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679250
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 21.07.2016
автор: Олег Князь