СВІТИЛАСЬ ДРУЖБА

І  пустота…  Душа  лишилась  свята,
Роз’їхалися  друзі,  хто  куди…
Їх  було  трішки,  не  було  багато,
Та  в  пам’яті  вкарбовані  сліди.

Хвиля  Дніпра  пробігла  через  Київ,
Яремче  стрілось  і  Кіровоград.
Івано-Франківськ  перли  свої  сіяв,
Їх  Луцьк  стрічав  і  був  їм  дуже  рад.

І  пустота…    Мовчить  поета  слово,
В  ліси  забрали  пісню  солов’ї,
Де  лине  Попелюшки  колискова  -
Найкраща  колискова  на  землі.

Любарта  замок  їх  стрічав  піснями,
Старечі  мури  збережуть  тепло,
Що  їх  лишили  діточки  для  мами,
Було  цікаво,  та  тепер  –  було…

Волинські  мандри  ще  засяють  словом,
Колодяжне  згадається  не  раз.
Звучала  мова,  наша  рідна  мова,
Святилась    дружба,  як  дороговказ.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679240
Рубрика: Присвячення
дата надходження 21.07.2016
автор: Віталій Назарук