Сьогодні зранку жовтого замало –
і небо сиро нудиться без пари.
Воно і наодинці – досконале,
але… вдягнімо жовті окуляри?!..
І буде сум – у кольорі соломи.
Спалімо? – зараз, поки ми не вдома…
Самотнє небо знову стане сьомим
і ляже нам на плечі невагомо.
В буршти́новий фарбовану годину…
хоча б одну… – у настрою скарбничку:
на нашу несучасну субмарину…
на сонячно розписані дрібнички…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679234
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 21.07.2016
автор: Циганова Наталія