Покатай мене на трамвайчику,
В тепле літо чи вітряну осінь.
Покажи старовинні будівлі,
Запевняю, мені цього досить.
Огорни мене щирим поглядом
Не дивися невтомно на губи
А цілуй, коли дуже хочеться
Коли серце стрибає у грудях.
Потони у блакитному погляді,
І навідуй мене серед темної ночі.
Я від всього, що маю відмовлюся
Тільки ти покохай зачаровані очі.
Покатай мене на трамвайчику,
Покохайся зімною в наметі.
Хіба більшого можна хотіти!?
Ми одні, ми одні на планеті...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679153
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.07.2016
автор: Іринка Свердан