Нам пощастило -
життя не настільки гра.
Коли ти не проходиш випробування, тобі дається ще одна спроба,
і все керується нашими думками, навіть хвороба.
Людина не йде на спад, навіть коли вона стара.
Нам пощастило - є тисячі шансів проявити любов,
якщо одразу не вийшло, і ти
виявився агресивним.
Просто спробуй знов.
Ти не видашся дивним.
Є стільки можливостей піднятись на ноги,
адже люди - фенікси, що зі старого попелу
створюють нові дороги.
Ніхто не має права казати, що немає змоги.
Є.
Тобі життя твої роки дає
якраз змоги заради.
А ти ще смієш...
Бути не радим...
Тому проходь, прошу, сміливо проходь усі рівні!
І пробуй іще раз, в любові, в роботі, у дружбі й сім'ї, у собі!
Люди у шансах більш-менш і плюс-мінус всі рівні,
і сьогоднішній день подарований
ексклюзивно
тобі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679081
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 20.07.2016
автор: Попіл Фенікса