[b]Промінням
Опалений
Запилений пісками
Пустель
Стану
Постою трохи
Над проваллям
Над прірвою
В міліметрі мимо вуха
Кулю
Пропущу
Подивлюсь неспішно
Тихо
На обірвану
[i]Часу петлю[/i]
Так є, і має бути
Без гальма
Без парашута
Без забрала
Ніде перед собою
Соломки
Не постелю.
Чом чорнота
З дороги
Ще не прибрала?
[i]Дуже Сонця світло я люблю...[/i][/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679078
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.07.2016
автор: Святослав_