У гаптованім сяйві нічному
Він чекав на кохане дівча..
Він чекав. У відлунні святому
Так яскраво палала свіча.
Він із вітром співав серенади:
Про красу та тендітність її.
Дзвінко линули щирі рулади.
Озивались в гаю солов'ї..
Він із місяцем вів теревені...
Про нестримність своїх почуттів...
Він чекав. На квітковій арені,
Серце виклавши їй з пелюстків...
Він тримав у руках крихту долі...
Крихту щастя...веселкОвий цвіт...
Переливами хвиль, мимоволі
У колечку сховався весь світ...
Він кохав...та боявся кохання...
Що так стрімко летить в небеса..
Де чекають не мрія й бажання..
А розлуки гроза нависа...
У мережанім сяйві світанку...
Він чекав на кохане дівча...
Темна ніч в ноги кланялась ранку,
Сяйвом болю ледь тліла свіча.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679044
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.07.2016
автор: Альонушка