Ідеш по вулиці і не помічаєш перехожих,перехожих,що весь час намагаються бути на когось схожим,ти намагаєшся втекти і ти біжиш....і біжиш ти від чорного занедбаного світу який тебе поглинає.....ти хочеш вирватись,ти хочеш полетіти вдаль, туди,звідки птахи швидкокрилі дивляться на світ....і ти намагаєшся вирватись,ось-ось,ти вже бачиш світло,ти вже бачиш омріяний щасливий кінець......але ні! щось тебе знову повертає назад,у той чорний занедбаний світ,що поглинає,ти здаєшся і знову починаєш іти по вулиці,і не помічаючи перехожих,що весь час намагаються бути на когось схожі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678966
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 19.07.2016
автор: Каріна Пелещенко