Усе живе від спеки спочиває,
Краплинці кожній душу відкриває.
І Богу дякує за чистий трунок,
Безцінний, довгожданий подарунок!
Вслухаючись у музику дощу,
Я втому та знемогу відпущу
І зрозумію: кращого немає
На світі білому від цього Раю!
Я прохолоду свіжості вдихаю
І почуття й натхнення оживають,
А дощик тихо струнами бринить…
О, зупинися, благодатна мить!
19.07. 2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678949
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 19.07.2016
автор: Ніла Волкова