Не забудьте ви духу свободи
у вулкані пекельних цих днів
Відчуття незбагненні сплелися
біль і гордість у серці моїм.
Вогні гасить паризька вежа
плаче Сена,мов гра на струні
У терору є лапа ведмежа,
для терору ми скажемо - ні!
Щиро гордий за вас я,французи,
із терором ми разом в бою
Переможемо знаю я точно
і сказати про це не боюсь.
Залунає ще гімн Марсельєза
заспіва "Ще не вмерла" у нас
коли звільнемо разом з терору
мирну Ніццу і рідний Донбас.
Ми не будем минулі,ми інші,
станем всі у тайфуні життя
воз'єднаємось проти терору
і сильнішою стане Земля.
Вірю я,голуб миру ще буде,
неодмінно до нас прилетить
Помолімося Бог не забуде
свічка пам'яті в серці горить.
16.07.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678912
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 19.07.2016
автор: Ігор Козак