* * *

Ну  і  нехай,  нехай  усе  так  дивно,
Нехай  я  не  подобаюсь  тобі,
Та  моє  серце  стукає  надривно
Й  метелики  померли  в  животі.

Я  знаю,  ти  не  думаєш  про  мене,
Та  я  не  буду  в  тебе  вимагать.
Ніяке  почуття  шалене
Не  може  мозок  мій  скувать.

Та  хай  там  що  я  відчуваю,
Не  дам  затьмарить  почуттям
Здоровий  глузд,  який  я  маю,
Ще  ненаповнений  сміттям.

А  ти  живи  собі  спокійно
І  спокій  дай  уже  нарешті,
Бо,  знаєш,  важко  так  постійно.
Тепер  вже  дії  при  арешті.

Тепер  усе  вже  під  арештом:
Всі  погляди,  слова  та  вчинки.
Із  кожним  вчинком  твоїм,  жестом
краплинки  щирості  стають  льодинки.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678898
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 19.07.2016
автор: Юна Береза