Так пахне літо стиглими хлібами.
Суницями,грибами у лісах.
Медовим цвітом липи на галяві
і травами по пояс в долинах.
Сміється сонце.Гріє.Не жаліє.
Своє проміння в подарунок шле.
Бо скоро промайне тепло і літо.
А осінь з холодами не мине.
Ще сумувати будем за теплом,
бо сонце заховається за хмари.
Дощі холодні.На шибках зима
малює квіти не живі-примари.
А поки все цвіте духмяне,гарне.
Радіти будем,бо таку красу
не кожен бачить,бо краї є різні.
А ми живемо з вами у раю.
І літні ранки дихають мов діти.
Ще заспані,рожеві.Всі в росі.
І розмаїття квітів.На узліссі
вас вийшли зустрічать в траві гриби.
Птахи щебечуть.Вітер колихає
у гніздах пташенят.Ще рано.Спіть.
І новий літній день усіх вітає.
Бажає,щоб в житті не було сліз.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678887
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.07.2016
автор: кацмазонка