[i]У підвалах моєї душі
Вже давно завелися щурі
І гризуть, догризають корито,
Що стало схоже на сито...
Можна сльози туди виливати,
Або гнів алкоголем змивати.
Іще трохи принагідно
Стане небо наскрізь видно...
Правда - кішка в тіні клюсіла
Вся пухнаста, така біла,
А світ роз"їдала ненависть,
На грошах перемножена зависть...[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678864
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 19.07.2016
автор: Мандрівник