Сягає втома позначки червоної...
Ще трохи-трохи вибухом скипить.
А мариться - пір'їнно-невагомою
загусла тиші безрозмірна мить...
Так хочеться... Так спрагло пахне спокоєм.
Нірваною... О, що ж воно таке?..
Захмарно і незміряно високою
свободоптахою пірнути б у піке
і... геть здуріти від солодковільного
свавільного польоту до зірок...
Запала ніч... Засни...
А завтра сильною
зроби ще крок...
Зроби наступний крок.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678861
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 19.07.2016
автор: Адель Станіславська