Косичкою в'ються дороги на схід,
Горошками котиться спиною піт,
Долаєш місця за місцями убрід й автостопом.
Торбинка руках – в ній шмат сала і хліб,
Ще хрест на плечах, на мотузочці гріб –
Твій прихисток в посуху або у разі потопу.
Ростуть будяки у тяжкій голові,
Лишаєш глибокі сліди на траві,
Простуєш на зустріч з дрібним сивовусим японцем.
Побачиш його, подаси йому знак,
Він мовчки кивне, мов нехай буде так,
Й покаже те місце, з якого вигулькує сонце.
А там тиха гавань, небесна блакить,
У морі прозора вода хлюпотить,
А там у таночку єднаються сонячні діти.
І ти без вагань попрямуєш туди,
Покинеш усе, приховаєш сліди,
Й цвістимуть в легкій голові намальовані квіти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678746
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.07.2016
автор: Олександр Яворський