Я хочу закритись;
В кімнаті, в собі...
Дозволити сльозам пролитись,
Знайти перемир'я у цій війні.
Внутрішній конфлікт.
Сумно. Тяжко. Бідно.
Воно тяжке, як граніт.
Холодно. Сухо. Марно.
Я втратила внутрішній маяк.
Кораблі затонули давно...
Цей шторм як..
Як старе піаніно.
Бринчить, шумить...
А все ж таки красиво.
Мелодія як чайка надії летить.
Із душі квапливо.
Мені потрібен фініш.
Логічний кінець.
А це все так просто не кинеш.
Це не маленький камінець.
Цьому не має кінця-краю.
Воно нескінчене. Воно вічне.
І я себе за це караю.
За своє життя прозаїчне.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678618
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.07.2016
автор: Леся Мюллер