Я люблю тебе так, як ніхто і ніколи

Я  люблю  тебе  так,  як  ніхто  і  ніколи,  
Я  люблю  тебе  так,  до  завжди,  до  навік.  
В  тих  садах,  де  не  квітнуть  щорік  матіоли
Стара  хвіртка  рипить  і  метелик  п'є  сік.  

Я  люблю  тебе  так!  Як  тобі  пояснити?  
Я  люблю  тебе  так,  як  зірки  люблять  ніч!  
Я  б  хотіла  тебе  сильно  так  притулити!..  
В  тих  садах  розвалилась  столітняя  піч...  

В  тих  садах  ходять  Янголи,  сушать  крильцята
На  печі,  що  розвалена  вітром  старим.  
Там  живуть  слоненятка,  всілякі  звірята,  
Там  ростуть  деревцята  з  цілісінькіх  рим.  

Я  тебе  так  люблю!  Як  ніхто!  Ти  сад  бачив?  
Я  тебе!  Я  тебе!  Так  люблю!  А  що  ти?..  
Не  звертай...  Що  щоночі...  Щоніченьки...  Плачу...  
Не  знайшов  ще  мене...  Хоч  тоді...  Відпусти...  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678587
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.07.2016
автор: Відочка Вансель