Земля Донбасу, сіра і гаряча,
Вогнем війни обпалена земля…
Це Бог їй таку доленьку призначив?
Ні, кадебешник Путін із Кремля…
І день, і ніч снаряди, міни, кулі
Трясуть повітря, і у кожнім – смерть,
А проти них – красиві юні скули
І серце, сповнене любові вщерть
До матері-землі і до родини,
До сивого Дніпра й старих Карпат…
Він знає, в чім призначення людини,
І що стріляє в нього «старший брат».
Не стогне вже – кричить земля від болю,
Їй рану кожну чим залікувать?
Наповнить людям як серця любов’ю,
Які наважились Донбасом торгувать?
23.09.2014.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678520
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 17.07.2016
автор: Ганна Верес (Демиденко)