Щоб осягнути красу найближчої вершини

Чи  розуміє  люд  пил  випробування  доріг  та  смак  полину?
Кому  потрібне  поле  терпкого  диму,  в  домовину...?  
Нащо  приндитися?  Біль  плачу  мине  і  загояться  ран  вітрини...
Мудрості  вчимося,  щоб  осягнути  красу  найближчої  вершини...

Що  підготували  люди  для  завтрішнього,  яке  шатро...?  
Цього  виду  ніколи  не  знайдуть  й  в  будь-якому  таро...
Щемлива  є  радість  сонячного  життя  -  в  такті  танку  єдності  серця...
Дякую...  Для  кожного  дня  існує  розмаїття  лиха  і  радісна  праця.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678476
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.07.2016
автор: Гор2