Дорогу в пекло Путін простелив
(Із Іловайська прямо в домовину),
Й пішли по ній довірливі сини.
І не один там батальйон загинув.
Радів-сміявся «карлик» у Кремлі:
«Парадом смерті» «укри» поплатились»...
Запричитали в горі матері,
Сльозами – не водою тоді вмились.
І зажурилась не одна вдова,
Чекаючи коханого ще й досі:
Їй хочеться так вірити в дива,
Хоч не одна уже минула осінь.
І дума думу сірий Іловайськ:
«Стомився жить під дулом автомата.
Чому і ким у серпні він зливавсь,
Адже й для нього Україна – мати?»
10.12.2015.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678360
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 16.07.2016
автор: Ганна Верес (Демиденко)