Єлена (нарис на згадку собі)

...приємно  з  тобою  гуляти.  
проводити  аж  до  двору,  коли  вже  всі  сплять
лише  коло  бутіка  якогось  ще  іде  сейшн.
ти  переймаєшся  як  я  назад  буду...  а  то  дарма
я  не  приєднаюся  до  тієї  компанії.  
я  більш  того  не  зраджу  тобі
бо  зранку  не  буде  що  згадати.
ми  йшли  проспектом,  горіли  ліхтарі.  
а  тобі  закортіло  станцювати.
ця  латина,  що  опісля  вальсу.  
ми  ще  ближче...  
чомусь  не  звик  до  такої..  відвертості.
дивишся  в  очі  мені.  я  намагаюсь  вести
у  танці  я  поки  слабший  за  тебе.

кажуть  -  якщо  хлопець  вправно  веде,  
то  буде  так  і  в  житті.  спільному  доречі.
ми  танцювали  збиваючи  поодинокіх  пішоходів.
нас  оминали  патрульні  автівки,  
лише  сигнал  дали,  щоб  мали  на  меті
ми  одні  на  цій  богом  закоханій  землі.
літо  намагалося  нас  спарувати.
 зробити  салатик,  фруктивий.  
фрешу  не  вийщло.

вже  на  4  ночі  до  ранку  лічені  хвилини.
лягую  у  постіль  і  згадаю..  
 приємно  було  блукати  з  тобою  олітній  порі.
надто  приємно  щоб  бути  правдою
може  повторимо?....як  на  це  дивишся  ти

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678352
Рубрика: Портретна поезія
дата надходження 16.07.2016
автор: Велес Є