Не треба, не пишіть мені нічого,
Що поміняють ті коментарі?
Чергова примха, вибрик напівбога,
Чи... Просто блазня при чиїмсь дворі?
Я мерзну.мамо! Серед літа мерзну!
То я, а не придуманий ЛГ!
Стомився бути пафосним й помпезним,
А серце в грудях... Ніби, як наге...
Несила, мамо! ТАК несила жити!
Минеться, мамо, певне, що мине.
Ох, мамо-мамо... То вербові віти?!
Я думав ти... Погладила мене...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678290
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 16.07.2016
автор: Педро Гомес