Лоза з буйним вітром
В лузі говорила,
Гнучке своє гілля
Додолу хилила.
Не дми, вітре-брате,
Маю слабке гілля,
Бо можеш зламати,
Не хили до зілля.
На те буйний вітер
Тільки посміявся
Лозі сльози витер,
І знов розгулявся.
Вона ж своє гілки
Докупи зв'язала,
Піднявшись, довіку
Сильнішою стала.
Здивувався вітер:
Лоза залишилась
Стояти і звідки
Взялись в неї сили.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=rKUatlw142I[/youtube]
[youtubehttps://www.youtube.com/watch?v=rKUatlw142I][/youtube]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678242
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.07.2016
автор: Ольга Калина