Десь між нами кохання стояло,
Як маленьке, худе циганча.
Ми його наче псятко цькували,
А воно!.. Як мале дитинча...
То протягне долоньки, то плаче,
Байстрюча чи жаданий малюк?
То подивиться ніжно й терпляче,
І не проситься навіть до рук.
Десь стояло кохання. Здалося.
Ось роки уже збігли й нема.
Не прижилось воно... Не збулося...
Лиш шептало комусь крадькома.
Десь між нами кохання. Чи вітер?
Та здалося. І осінню ліс
Написав і з листоченьків - літер
Нам зізнання. Та з старих куліс
Осипалось лиш листя. Й дощами
Йшло десь далі, і далі. Куди?
Чи стояло кохання між нами?
Чи його це були лиш сліди?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678121
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.07.2016
автор: Відочка Вансель