Meménto mori, як зійдеш на трон -
Від смерті не врятує блиск корон,
До кожного кістлява підкрадеться,
Роботу завше матиме Харон,
Бо від кінця початок не спасеться.
Похмурий морок пожере усе,
На потойбічний суд перенесе,
Де всім відповідати доведеться,
Тут золото над кимсь не вознесе -
У смерті справедливість віднайдеться.
Життя – ламка малесенька деталь,
До того ж і крихка, немов кришталь,
Життя, мов ниточка тоненька, в'ється,
Дорогами, де радість і печаль,
Та, врешті-решт, згниє і розірветься.
Meménto mori…
Memento mori - пам'ятай про смерть.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678085
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 14.07.2016
автор: Арлекін