Ми зустрілися в теплу осінь…
Золотий був і справді час…
Вішав ранок на трави роси,
Як любов полонила нас.
Простелилась життя дорога,
По якій ми удвох пішли,
Почуття наші – нам підмога,
Та якось їх… не вберегли.
Ми ішли і плили рікою,
Хвилі кидали часто нас…
Чом же доля була такою:
Піднесла гіркуватий квас?
Й попливли нам назустріч весни,
Й нові літечка без тепла,
Тож любов наша не воскресла,
Мабуть, мертвою вже була?...
Ми зустрілися в теплу осінь,
Та життєва прийшла зима,
На любов дихнула… морозом…
Жаль, другого життя нема…
20.05.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678005
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.07.2016
автор: Ганна Верес (Демиденко)