Є країна казкова - Дитинством зоветься,
Ми уже не потрапим до неї ніколи,
Та хіба що думками.Чи в сні озоветься
Безтурботного часу луна або спогад.
Велитенськими були дуби та ялини,
І черешні смачнющі в саду у сусіда.
Як же іноді хочеться хоч на хвилину
Заглянути туди і босоніж побігать.
Та ніколи цьому вже, на жаль не бувати,
Не вернути назад ті далекії роки,
Нині там веселяться малі онучата,
Ми - життєвої осені чуємо кроки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677743
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.07.2016
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський