Криницю Батько мій копав

Води  прийшов  з  дороги,  я  напитись
В  криниці  тій,  що  батько  мій  копав.
Схилю  коліна,  стану  помолитись…
Тут  він  мене  з  долоні  напував.

Зійшли  роки,  як  хмари  із  сувою,
А  скільки  їх  лишив,  я  в  чужині.
Далеко  десь  пішли  за  курявою,
Ой  чи  багато  ж,  лишили  мені.

Як  світ  стара    ялина  при  долині,
Мій  сум  ховає  давня  в  холодку.
Ку  -  ку  озвались    згуки  зозулині…
Й  літа  комусь    понесли  в  сповитку.



адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677703
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 13.07.2016
автор: Дід Миколай