Доле, моя доле,
доленько тяжкая.
Чом ти мені, доле,
не ненька рідная.
Якби ж моя, доле, Ти б мене жаліла
ти була ,як ненька, і дуже любила,
мене б пригорнула і тоді, можливо,
до свого серденька. я була б щаслива...
Чому ж мені, доле,
ти ніби чужая,
на життєвім полі
мене зневажаєш.
Чому ти забрала Літечко злітає,
і маму, і тата, тепло забирає,
Мені залишила а в мене в цім світі
печалі багато? нікого немає.
Нема тата й неньки
і сестри немає,
а моє серденько
болить, не стихає.
Важко сиротині Я молюся Богу
у цім світі жити, і тебе благаю,
одній, як билині, не вказуй дорогу
що росте у житі. до земного раю.
А дай мені сили:
і в серце, і в душу,
щоб я зрозуміла,
як я жити мушу.
Хоча, моя доле, А ще є бабусі,
ти в мене тяжкая, і дяді, і тьоті.
та є в мене друзі І я відчуваю
добрі і ласкаві. всі їхні турботи.
Вони допоможуть
в будь-яку годину.
Все витримать зможу
і я не загину.
А ще в мене, доле, І на тебе, доле,
заясніло небо. я не нарікаю,
Є коханий в мене, на життєвім полі
й все буде, як треба. труднощі здолаю.
Та дуже б хотілось
мати тата й маму,
за ними сумую
щодня і до краю.
Вони й з того світу, Я живу по правді,
я це відчуваю, труднощі долаю,
турботу й надію і буду щаслива,
мені посилають. я їм обіцяю.
Тата з фотографій
й розповідей знаю,
а матусю рідну
трохи пам"ятаю.
Відвідую часто Про все у цім світі
я їхні могили, їм розповідаю.
з ними розмовляю, І про них ніколи
поповнюю сили. я не забуваю.
Доле, моя доле,
тебе я благаю,
нехай у цім світі
сирітство зникає!..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677639
Рубрика: Посвящение
дата надходження 12.07.2016
автор: геометрія