[u]Часто зустрічала людей, котрі старалися відгородитися від подій на Майдані, у Донбасі, вимикаючи телевізор, щоб зайвий раз не хвилюватися. Не розумію таку громадянську позицію українців. [/u]
Хіба сховатись можна від війни,
Коли підступний ворог землю топче,
Коли дітей вбивають без вини,
Коли сльоза турбує серце й очі?
Хіба можливо спокій зберегти
Тоді, коли земля, умившись кров’ю,
Тебе питає: «А що робиш ти?
І чи ти знаєш почуття любові?»
А як спокійно спати уночі.
Коли сини вогонь грудьми стрічають,
Коли схрестились шпаги… і мечі
Твоє майбутнє гідно захищають?
Війна ж хвилює не лише Донбас –
Прицільно кожне серце вона ранить,
Й здається, ніби зупинився час…
Коли ж позбудемось російського тирана?..
31.01.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677587
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 12.07.2016
автор: Ганна Верес (Демиденко)