Десь подих осені війнув
І день коротший незамітно,
Липневий сон теплом дихнув,
Святвовий день приносить світло.
Петро з Павлом прийшли до нас,
Зміцнити, щоб, святую віру,
Та дух міцний щоб не погас,
Серця свої несім в офіру.
Ф офіру Богу і тобі, наш світе-
У тобі живемо,
Душею ближнього любім,
І буде нам усе прощЕно.
Вітання шлю, щоб тільки радість
Серця наповнила усіх,
Відкиньмо біль, забудьмо заздрість,
Нехай усюди ллється сміх.
Хай сльози будуть лиш від щастя,
Петрам, Павлам лиш многих літ,
Хай обминають їх нещастя,
І цвітом Божим квітне світ.
Заплітаймо квіт в віночки,
Щоб весь світ побачив:
Будьмо вірні, будьмо щирі,
Щоб Господь пробачив.
Свято нині відсвяткуймо,
Й інше не забудьмо,
Одним словом всіх вітаю-
Будьмо, будьмо, будьмо!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677574
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.07.2016
автор: Леся Утриско