Втомився чути клятий балаган,
Що ЗМІ нахабно лиє нам у вуха.
Солому з мізків нам зробив екран,
Й будуємо щодень нову розруху!
Шевченко й Леся втратили кермо -
Старенький Бенджамін давно не дає фори,
Арьол двоглавий нам клює чоло,
А люди мов застрягли у заторі…
А люд, хоч вбий, тікає хто куди:
Хто за кордон, хто мерти на Донбасі!
А хтось свій вектор спрямував туди,
Де Щирість виграє всуху Гримасі…
І, як усі, моє духовне “Я” -
Зім’яте.
Наполегливо щодень шукає праску…
Народ – то начебто сім’я,
Та все ж,
В сім’ї не прийнято
Своїм
Вдягати
Лицемірні
Маски.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677431
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 11.07.2016
автор: Чакір